Гайдамаки — Листопад letra e tradução
A página contém a letra e a tradução em português da música "Листопад" de Гайдамаки.
Letra
Поети складають пісні, не гаючи часу свого на землі.
Системи працюють, їх пильнують, купляють, засуджують, лікують.
Свідомість їх не потрібна нікому й кохання приречене в світі тварин,
З якого постала Людина, на неї ти так не дивися, вона ще дитина!
Прийшов листопад і раптом ти зрозумів, що не маєш снів
З тих пір, як твоя крів отруєна ядом стріл.
Щоночі тіло твоє вмирає, душа тікає й проникає
За стіни багатоквартирних домів, у шоці від того, що діється з нами…
І знов забуває, куди вертає, фізичне тіло собі шукає
У світі тварин, потоці машин, поганих пісень, сумних очей,
Картин, від яких псується крів. А може, це просто прийшов листопад,
А ти ще не звик до природніх змін? А може, тебе вже нема?
Не треба спішити жити, раптом прокинутися й зрозуміти
Усе, що ся діє навколо, побачити в новому цвіті
Стільки ясних очей, красивих людей, пісень, що гукають жити
Наших дітей у майбутній день, обняти й благословити!..
Поети складають пісні, не гаючи часу свого на землі.
Системи працюють, їх пильнують, купляють, засуджують, лікують.
Вони замовкають, поволі зникають, пісні забуваються, люди лишаються
В стінах багатоквартирних домів, з яких вже ніколи на Світ не вертаються!
Tradução da letra
Os poetas escrevem músicas, não há tempo a perder seu na terra.
O sistema de trabalho de seus bdyat, compram, denunciam, são curados.
A consciência não precisa de ninguém e que o amor está condenado no mundo dos animais,
Com o qual se levantou de um homem, e você não olha, ele ainda é uma criança!
Chegou novembro e, de repente, você percebeu que não tens sonhos
Desde então, como o seu sangue envenenado por um veneno de flechas.
Toda noite o teu corpo morre, a alma foge e penetra
As paredes de prédios de apartamentos, em estado de choque do que está acontecendo com a gente…
E, novamente, se esquece de onde é devolvida, o corpo físico à procura de
No mundo animal, o fluxo de máquinas, músicas ruins, tristes olhos,
Pinturas, que estraga o sangue. E pode, é só veio em novembro,
E você ainda não está acostumado a natural mudança? E talvez, você não?
Não tenho pressa de viver, de repente, acordar e perceber
Tudo o que de sorriso opera ao redor, ver em uma nova cor
Tantos olhos claros, de pessoas bonitas, de canções, de nome é viver
Nossos filhos no futuro dia, abraçar e abençoar!..
Os poetas escrevem músicas, não há tempo a perder seu na terra.
O sistema de trabalho de seus bdyat, compram, denunciam, são curados.
Eles cair silenciosas, lentamente, desaparecer, as músicas são esquecidos, as pessoas ficam
Nas paredes de prédios de apartamentos, dos quais nunca na luz não estão de volta!